вже пройшов рік, а я досі про нього думаю… але  цей період — це апогей, а чому? тому що з цього періоду все почалось (( ті, злоякісні, але щасливі 4 тижні !!! 

його очі, посмішка,  поцілунки… мене розриває на частини від самої тільки згадки (( чого це сталось в моєму житті ??? то була єдина вечірка, від якої я нічого не чекала… аж тут «ти віриш в любов з першого погляду?»… хахаххах… я була закоханим малим дівчиськом, але щасливим дівчиськом ))))) хаххах

після 1,2,3 зустрічей я зрозуміла що з цього нічого не вийде, почала забувати… аж тут ....17.11.12!!!!!!!

він прийшов, поцілував ....і все закрутилось з новою силою… який то був щасливий вечір… наш останній вечір в мене досі лунають в голові ті всі пісні, які грали в Шайбі.… в мене досі ВСЕ перед очима, цей погляд, який я, напевно, ніколи не забуду ....

Я  все ще люблю тебе  

Дура.